ІНСТРУКЦІЯ
для медичного
застосування препарату
Радиколд
(radicold)
Загальна характеристика:
основні
фізико-хімічні властивості: таблетки світло-жовтого кольору з жовтими
вкрапленнями, пласкі, з фаскою та рискою;
склад:
1 таблетка містить
парацетамолу 500 мг, хлорфеніраміну малеату 2 мг, фенілпропаноламіну
гідрохлориду 25 мг;
допоміжні
речовини: повідон, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний, магнію
стеарат, тальк очищений, натрію крохмальгліколят, натрію бензоат, барвник
тартразин жовтий.
Форма
випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична
група
.
Аналгетики і
антипіретики. Парацетамол, комбінації без психолептиків. Код АТС N02B
E51.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Радиколд – комбінований засіб для
лікування нежитю та симптоматичної терапії вірусних інфекцій верхніх дихальних
шляхів, алергічних реакцій. Парацетамол – препарат групи похідних
пара-амінофенолу з вираженою жарознижувальною та аналгетичною дією. Інгібує
синтез простагландинів, знижує збудливість центру терморегуляції гіпоталамуса.
Блокує циклооксигеназу I i II в ЦНС.
Хлорфеніраміну малеат належить до групи блокаторів
Н1-рецепторів, має помірний седативний та М-холіноблокуючий ефект;
протиалергічну дію, зменшує вираженість місцевих ексудативних процесів, усуває
сльозотечу, ринорею, свербіж в очах та носі, має помірний бронхолітичний
ефект.
Фенілпропаноламін діє на α-адренергічні рецептори
слизових оболонок дихального шляху, викликає звуження судин, що призводить до
зменшення гіперемії у тканини, набряку, підвищення прохідності носового проходу.
Фармакокінетика.
Фармакокінетичні властивості Радиколду обумовлені фармакокінетикою кожного
інгредієнта препарату. Парацетамол швидко та майже повністю (95%) всмоктується у
верхніх відділах кишечнику, пікові концентрації у плазмі досягаються через 15
хв. – 2 год. Період напіввиведення з плазми становить 2–3 год. Метаболізується в
печінці, виділяється в основному нирками. Хлорфенірамін після перорального
прийому повільно всмоктується з шлунково-кишкового тракту, рівень всмоктування
становить 80%, пікові концентрації у плазмі досягаються протягом 2,5–6 год.
Рівень зв’язування з білками плазми крові становить 45%. Хлорфенірамін
виводиться переважно з сечею. Час напіввиведення – 30 год. Фенілпропаноламін
швидко і повністю всмоктується з шлунково-кишкового тракту, максимальна
концентрація в плазмі крові досягається протягом 1–2 год. Метаболізується в
печінці до активного гідроксильованого метаболіту. Виводиться переважно у
незмінному стані з сечею. Час напіввиведення – 3–4 год.
Показання для
застосування. Симптоматичне
лікування гострих інфекційно-запальних захворювань верхніх дихальних шляхів.
Лікування ринопатій алергічного походження – алергічний риніт, поліноз.
Спосіб
застосування та дози. Приймати внутрішньо після їжі. Дорослим і дітям
старше 12 років призначають по 1 таблетці 3 рази на добу, проміжки часу між
прийомами не менше 4 годин. Курс лікування – 5–7 днів.
Побічна
дія. Можливі побічні ефекти
– нудота, блювання, анорексія, зниження тонусу та перистальтики кишечнику,
головний біль, запаморочення, дратівливість, підвищена збудливість, порушення
сну, підвищення артеріального тиску, сухість слизових оболонок дихальних шляхів,
порушення зору, можливі алергічні реакції у вигляді шкірних висипів, тремор,
безсоння, тромбоцитопенія, лейкопенія, можливі порушення функції нирок та
печінки.
Протипоказання. Гіперчутливість до будь-якого інгредієнта
препарату, тяжкі форми артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця,
дитячий вік до 12 років, вагітність та період лактації, бронхіальна астма,
глаукома, гіпертиреоз, цукровий діабет, гіперплазія передміхурової залози,
захворювання ЦНС, тяжкі порушення функції печінки та нирок, хронічний
алкоголізм.
Передозування. Симптоми передозування: анорексія, нудота, блювання,
ураження нирок, гепатонекроз. Лікування: промивання шлунка, ентеросорбенти,
метіонін внутрішньо або N-ацетилцистеїн внутрішньовенно.
Особливості застосування. Ризик розвитку побічних ефектів підвищується у
пацієнтів з тенденцією до підвищення артеріального тиску, у людей похилого віку,
у чоловіків з доброякісною гіпертрофією передміхурової залози. Протягом
лікування не рекомендується керувати транспортними засобами та займатися іншими
потенційно небезпечними видами діяльності. Токсичні ефекти посилюються при
вживанні алкоголю та захворюваннях печінки.
Взаємодія з
іншими лікарськими засобами. При одночасному прийомі препарату з барбітуратами,
рифампіцином зростає ризик гепатотоксичної дії препарату. Радиколд може
посилювати ефекти інгібіторів моноаміноксидази, седативних препаратів, етанолу.
Не слід застосовувати одночасно з іншими препаратами, які містять парацетамол.
Посилює дію
непрямих антикоагулянтів. На фоні прийому серцевих глікозидів, атенололу,
пропранололу можливе виникнення аритмії.
Умови та термін зберігання.
Зберігати в
недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі не
вище 25ºС.
Термін придатності
– 3 роки.
