ІНСТРУКЦІЯ
для медичного
застосування препарату
ЧИСТОТІЛУ
ТРАВА
(HERBA
CHELIDONII)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: сhelidonium majus;
основні фізико-хімічні властивості: шматочки листя, стебел, квіток і плодів
різної форми, сірувато-зеленого кольору з жовтими вкрапленнями, зі специфічним
запахом;
склад: трава чистотілу.
Форма випуску. Трава.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на травну систему та
метаболічні процеси. Код ATC A16A X10.
Фармакологічні властивості. Трава чистотілу звичайного (Chelidonium majus L.)
містить алкалоїди, каротин, органічні кислоти (лимонну, бурштинову, яблучну),
аскорбінову кислоту (до 170 мг%), сапоніни, флавоноїди, олію ефірну, дубильні
речовини, хелідонову кислоту, аліфатичний спирт хелідоніол.
Препарати чистотілу проявляють жовчогінну,
спазмолітичну, болезаспокійливу, седативну, бактерицидну, сечогінну та проносну
дію.
Показання для застосування. Траву чистотілу застосовують при хронічних
захворюваннях печінки, жовчного міхура (гепатити, холангіти, холецистити) та при
хворобах шкіри (імпетиго, псоріаз, дерматити, екземи).
Спосіб застосування та дози. Для приготування настою 5 г (1 столова ложка) трави
кладуть в емальований посуд, заливають 200 мл (1 склянка) перевареної води
кімнатної температури, закривають кришкою і настоюють на киплячій водяній бані
15 хвилин. Охолоджують при кімнатній температурі 45 хвилин та проціджують,
залишок сировини віджимають до процідженого настою. Об’єм одержаного настою
доводять перевареною водою до 200 мл.
Настій трави чистотілу для внутрішнього застосування
призначають лише дорослим.
Дози і тривалість курсу лікування визначають
індивідуально для кожного пацієнта з урахуванням характеру, ступеня тяжкості та
особливостей перебігу захворювання, стабільності досягнутого терапевтичного
ефекту і переносимості лікарського засобу.
Настій приймають теплим за 15 хвилин до їжі,
попередньо збовтуючи. Рекомендована доза препарату для дорослих - по 1/3 склянки
на прийом 1 - 2 рази на день.
При захворюваннях
шкіри пероральне вживання настою чистотілу поєднують із зовнішнім застосуванням
у вигляді аплікацій або ванночок.
Побічна дія. При тривалому внутрішньому застосуванні препарату
можливий розвиток симптомів інтоксикації (нудота, блювання), при індивідуальній
підвищеній чутливості до чистотілу - алергічні реакції (висипи, свербіж,
гіперемія та набрякання шкіри).
Протипоказання. Епілепсія, бронхіальна астма, стенокардія,
неврологічні синдроми, тяжкі хронічні захворювання печінки та нирок,
індивідуальна непереносимість біологічно активних речовин, що містяться в
лікарській рослинній сировині.
Препарати чистотілу протипоказані дітям усіх вікових
груп і жінкам у періоди вагітністі та лактації.
Взаємодія з іншими лікарськими
засобами. Взаємодія
препарату з іншими лікарськими засобами невідома.
Передозування. При перевищенні рекомендованих для внутрішнього
застосування доз препарату можливе отруєння з нудотою, блюванням, паралічем
дихального центру.
Особливості застосування. Застосовувати препарати чистотілу для внутрішнього
вживання дозволено лише за призначенням та під наглядом лікаря.
Перед вживанням настій рекомендують
збовтувати.
Умови та термін зберігання. Траву чистотілу зберігають окремо від інших
лікарських засобів у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці
при кімнатній температурі (15 - 25°С). Термін придатності - 3 роки.
Приготовлений настій зберігають у прохолодному (8 -
15°С) місці не більше 2 діб.
